Труби — це важливий конструкційний елемент, який застосовується для монтажу трубопроводу. Сучасні труби виготовляються з різних матеріалів залежно від свого призначення. За діаметром виділяють такі види трубної продукції:

  • малого перерізу;
  • середнього перерізу;
  • великого перерізу.

До перших відноситься продукція з діаметром від 5 до 102 мм. Труби з діаметром від 102 до 426 мм відносять до середніх, а вироби понад 426 мм вважаються великими.

  

Окрім цього параметра трубний прокат також класифікують за способом з'єднання, типом ізоляції й застосуванням.

Дізнаємося детальніше про матеріали, які використовуються в процесі виготовлення труб, особливості трубного прокату для конструювання водо- і газопроводів, а також про умови зберігання і транспортування таких виробів.

Матеріали, використовувані у виробництві труб

Водопровідні труби в цілому повинні мати пластичність, стійкість до навантажень і високого тиску, і при цьому не впливати на якість і властивості води. Під такі характеристики потрапляють металеві матеріали, пластик і металопластик. При цьому сплави й металопластик використовуються переважно для централізованого трубопроводу, тоді як пластикові труби застосовуються для локальної розводки.

Для виготовлення трубного прокату застосовують усі три види матеріалів. Серед металів при цьому можна виділити:

  1. Сталь. Зараз вона вважається застарілим матеріалом. З переваг відмітимо, що така продукція переносить великі показники тиску, а також легко піддається зварюванню. Сталь — досить важкий матеріал, що ускладнює монтаж і транспортування трубного прокату. Важливими якостями є корозія й електропровідність, але з часом сталевий прокат втрачає свої заводські властивості, що проявляється звуженням просвіту труби або порушенням її герметичності. Здатність проводити струм вимагає додаткових заходів безпеки, що підвищує вартість монтажу сталевих трубопроводів.
  2. Оцинкована сталь. На відміну від попереднього матеріалу, такий сплав має цинк у своєму складі, що дає йому додаткову стійкість до корозії.
  3. Мідь. Мідний прокат добре переносить перепади температур, може служити в умовах агресивності довкілля без втрати якості, а також має тривалий термін служби. Труби, виконані з міді, відрізняються високою вартістю, а також нездатністю зварюватися з іншими металами, тому покупці частіше віддають перевагу дешевшим матеріалам. На сьогодні мідні труби в основному використовуються для створення декоративних елементів і скульптур.
  4. Чавун. Має антикорозійні властивості, але в порівнянні зі сталевими трубами не здатний витримувати високих навантажень. Маса чавуну при цьому більше ніж у сталі, що ускладнює монтаж. В основному чавун залишився тільки для монтажу водопроводів.

Також у виробництві активно використовується пластик і металопластик. Перший є різними полімерами, які не здатні витримувати високий тиск. Проте, пластикові деталі легко з'єднуються, внаслідок чого часто використовується для розводок і невеликих трубних конструкцій.

Металопластик має підвищену в порівнянні з пластиком міцність. Він легкий в монтажі й за масою, має низьку вартість, але абсолютно не може протистояти занадто високим температурам, починаючи плавитися. Проте, це досить популярний матеріал для трубопроводів — недорогого, простого в установці й стійкого до високого тиску.

Особливості виготовлення газопровідних труб

Встановлення газового трубопроводу вимагає дотримання правил безпеки, а також наявності якісних матеріалів і деталей для з'єднання. Тому для зведення газопроводів застосовуються переважно сталеві матеріали, що відрізняються високою міцністю. 

Прокат зі сталі здатний витримувати перепади температур, не втрачає якість під діями несприятливих умов довкілля, а також стійкий до навантажень і високого тиску. 

Виділяють два типи газопровідних труб зі сталі:

  • безшовні суцільнотягнуті. Назва має на увазі відсутність зварного шва, що унеможливлює витік в місцях скріплення труб;
  • зварні з подовжніми прямими або спіральними швами. Такий тип потребує зварювання конструкції спеціальними швами, які мають підвищену ізоляцію.

В якості матеріалу для виготовлення газового трубопроводу виступають низьковуглецеві марки сталі з мінімальним вмістом фтору і сірки. Усі такі труби виготовляються методами холодного, гарячого плющення і холодного витягнення.

Як зберігати сталеві труби?

Зберігання і транспортування водогазопровідних сталевих труб вимагає дотримання певних правил. Вироби, які виконані з низьковуглецевої сталі мають бути захищені від попадання вологи. Так, оцинковані труби оснащують спеціальною плівкою, а прокат зі сталі повинен зберігатися в умовах зниженої вологості й стабільної температури приміщення.

Найчастіше такими місцями служать складські приміщення, де увесь металопрокат зберігається на вентильованих стелажах. Якщо говорити про продукцію з пластика, то варто уникати прямого контакту труби з променями світла, щоб уберегти виріб від зниження якості під впливом ультрафіолету.

Окремо відмітимо, що приміщення з пластиковою продукцією мають бути обладнані системами пожежобезпеки, оскільки пластик належить до легкозаймистих товарів.

Транспортування прокату здійснюється партіями у зв'язках. Перевезення сталевих виробів не вимагає особливих умов, на відміну від пластика. При перевезенні пластикової продукції рекомендується уникати нагромадження на неї інших предметів, що перевозяться. В силу своєї низької маси пластикові труби можуть перевозитися великими партіями.