Пожежна безпека приміщень нерідко залежить від того, наскільки якісно був зроблений монтаж електропроводки. Прокладення електропроводки — відповідальний етап в ремонті й будівництві, який треба або делегувати фахівцеві-електрикові, який розбирається в монтажі таких виробів, або самостійно розібратися в тому, як прокладається кабель в профільну трубу, і які є вимоги до застосування такого методу ізоляції дротів.
Зробити якісну ізоляцію електропроводки за допомогою металевої профільної труби цілком можливо, але для цього необхідно враховувати певні особливості як самих дротів, так і використовуваних труб.
Варто пам'ятати, що для приміщень, де можлива сильна механічна дія на кабель або використання активних хімічних речовин, зовнішня оболонка має бути жорсткою і надійною — наприклад, це може бути металева труба. Чим пожежонебезпечніше матеріали в приміщенні, тим більше потреби в прокладенні кабелю в сталевому кожусі.
У чому полягають особливості й недоліки застосування профільних металевих труб?
Для ізоляції дротів часто використовують профільні труби зі сталі вуглецевих марок, але можуть застосовуватися й інші сплави. Зазвичай використовуються труби з прямокутним або квадратним перерізом. Їх виготовляють з певних марок вуглецевих сталей — звичайної якості. В деяких випадках, коли прокладення має бути в приміщенні з агресивним хімічним середовищем або високою вологістю, використовується корозієстійка марка сталі. Втім, використання такого матеріалу може обходитися досить дорого, тому такі профілі зустрічаються рідко.
Монтаж дроту в сталевий кожух профільної труби має такі переваги:
- можливість простого монтажу на плоскі поверхні й під стелю внаслідок наявності прямих кутів;
- можливість екранування випромінювання від кабелю за умови заземлення проводки;
- можливість захистити кабель від механічних ушкоджень, використовуючи трубу як захисний футляр;
- найочевидніше — захист дротів від механічних ушкоджень, а також дії агресивних чинників;
- крім того, труба також захищає дроти як в приміщенні, так і на вулиці, маючи захист від вологи, ультрафіолету і перепаду температур.
Варто зазначити незначний, але також існуючий плюс, який для когось може бути вирішальним в ухваленні рішення про купівлю профільної труби: при акуратному монтажі така ізоляція може виглядати стильно і відмінно вписуватися в сучасні дизайни інтер'єру. Додатково під профіль можна сховати світлодіодну стрічку, щоб створити цікаве підсвічування приміщення, а саму трубу зовні пофарбувати в колір стін або стелі, тим самим перетворивши її на своєрідний стельовий фриз.
Основний недолік у таких труб усього лише один: вони практично непохитні, і для того, щоб зігнути їх для надання потрібної форми, знадобиться використати спеціальне устаткування. Для полегшення монтажу, втім, є й інші засоби та інструменти — про них ми розповімо далі.
Які є нюанси при монтажі електропроводки в таких умовах?
Монтування проводки проходить у декілька етапів. Спочатку відзначаються місця, куди ставитимуть усі електротехнічні вироби. Потім від них ведуть розмітку ходу кабелю. Для цього можна використати будь-який підручний фарбувальний інструмент, який потім можна буде легко стерти.
Для того, щоб протяг кабелю по внутрішній поверхні проходив легше, усередині трубного каналу запускають тальк. Рекомендується використати металеві труби, де розмір внутрішньої сторони у декілька разів перевищує діаметр кабелю, що прокладається. Дріт повинен легко укладатися в профіль труби, не створюючи зайве тертя з її внутрішньою поверхнею при простяганні.
Щоб було легше прокласти кожухи, на місцях повороту встановлюються розлучні коробки — їх зазвичай використовують для організації зручної комутації дротів, але в такому випадку вони використовуються для спрощення монтажу. Між цими коробками простіше встановити профіль із вже вставленим в нього дротом.
Якщо використовується старий метал, то його внутрішню поверхню спочатку необхідно прочистити щіткою. Для полегшення експлуатації трубного прокату з оцинкованого металу, можна фарбувати його внутрішню поверхню губкою з поролону, яку заздалегідь змочили у фарби, або ж безпосередньо проливши фарбу всередину з використанням лійки. Деякі майстри рекомендують використати аерозолі з емаллю, але такий спосіб навряд чи зможе забезпечити рівномірне покриття.